Всім, хто любить математику!

ВСТУП

 

Світ, у якому житимуть наші діти,

Зміниться у чотири рази швидше, а ніж наші школи.

Віллард Дагетт

 

Учитель готується до хорошого уроку все життя.

Така духовна і філософська основа професії і технології

нашого труда: щоб дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати ціле море світла.

В. Сухомлинський

 

 

Початок ХХІ століття ознаменований напруженим пошуком нового світорозуміння, нових перспектив розвитку компетентної особистості, здатної створити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя. «Школа – це простір життя дитини; тут він не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя». Особливості названої концепції полягають в тому, що вона спрямована не на задоволення потреб, а на розвиток можливостей і здібностей людської особистості, на процесах самопізнання, саморозвитку, самореалізації.

З позицій сьогоднішнього дня завдання сучасного вчителя – не підносити знання школярам, а створити мотивацію і сформувати комплекс умінь вчити самого себе. Співпраця вчителя і учня передбачає знання і вміння педагога дозувати і направляти самостійність, надану школяреві, яка в кінцевому підсумку веде до цілепокладання, автономізації його пізнавальної діяльності, як основи особистісного становлення.

Пізнавальна діяльність учнів – невід’ємна складова сучасного уроку та розвитку.

З цим твердженням ніхто не сперечається і нічого проти нього не має. Як, втім, і проти іншого, настільки ж популярного: про зміну ролі та функції вчителя на уроці. Якщо дитина не отримує достатньо міцних базисних знань, умінь у початковій і основній школі, то його подальший розвиток знаходиться під загрозою.

Відомо, що вчитель на уроці може кваліфіковано викласти кожну нову тему, дати необхідні пояснення, використовувати технічні та наочні засоби, відповісти на запитання учнів. Ось, мабуть, і всі його об’єктивні можливості .

В умовах оновлення та модернізації сучасної освіти, спрямованої на підвищення якості навчання школярів, необхідно визначити пріоритетні напрямки педагогічної діяльності – виховання, навчання і розвиток особистості школяра .

Реалізація цих напрямків сприяє вирішенню завдань:

а) створення оптимальних умов для успішного навчання кожного учня;

б) формування творчих здібностей дітей на уроках і в позаурочній діяльності;

 в) розвиток розумового потенціалу дітей за допомогою залучення учнів у науково – дослідну діяльність .

Розвиток інноваційної особистості в контексті креативної освіти здійснюється завдяки втіленню в навчальний процес активних форм організації та проведення уроків математики. Учитель математики повинен не лише досконало знати предмет, але й мати «ключ» до свідомості й серця своїх вихованців. Таким «ключем» є різноманітні новітні технології та цікаві способи і прийоми організації роботи учнів на уроці.

Вибір освітньої технології –  це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність».  Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці та освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання»,  «освітні технології» – широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

Поняття «технологія» у педагогіці може вживатися в чотирьох значеннєвих аспектах:

а) педагогічна технологія, яка містить у собі всі засоби педагогічної взаємодії;

б) технології навчання – система методів, прийомів і дій вчителя й учнів у процесі навчання;

в) технології виховання – система методів, прийомів і дій вихователя і вихованців у спільній діяльності, у зміст якої включене освоєння норм, цінностей, відносин;

г) навчальні технології – інформаційні технології, які можна використовувати для організації процесу навчання.

 

 

                                       

 

                                                                      

ІІ. Основна частина.

                     Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,       пройматися й надихатися силами, які пробудилися в ній.

А. Дістервег

Дитина для педагога – початкова точка відліку в різних

                життєвих ситуаціях.

 

Одним з важливих напрямків діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук, і, разом з тим, формує в учнів уміння мислити, розвиває творчість та ініціативу.                                                                                                                   Вивчаючи математику, учні повинні розуміти, що доводити самостійно, виводити формули, розв’язувати задачі потрібно не для того, щоб пам’ятати їх упродовж життя —часом усе забувається, а для формування звички міркувати, пояснювати, доводити не тільки комусь, але й собі якісь істини, шукати раціональні шляхи розв’язання життєвих проблем. Вивчення математики розвиває мислення, логіку, кмітливість, просторову уяву.

Як же навчити учнів математики?

Як розвинути логічне мислення?

Активізувати мислення взагалі?

Знайти відповіді на ці запитання допомагають сучасні інноваційні технології.

Нині існує безліч новітніх педагогічних технологій. Хотілося б зупинитися на декількох технологіях інноваційного навчання:

I – нестандартні уроки;

II – інтерактивні технології;

III – технологія організації групової навчальної діяльності;

IV – проектна технологія;

V – комп’ютерно-інформаційна технологія.

Нестандартні уроки

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи. Необхідно спрямовувати роботу вчителів на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що передбачає вміння:

• приймати рішення та робити вибір;
• бути свідомим громадянином своєї держави;
• почуватися громадянином цілого світу;
• співпрацювати з іншими людьми;
• завжди працювати якісно;
• виявляти ініціативу;
• працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
• бути свідомим того, що існують різні цінності. Цих якостей майбутнім громадянам можна набути шляхом використання та запровадження в школі нетрадиційних уроків.

Зазначимо, що й досі не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі наявні класифікації можна назвати умовними. Однією з найдосконаліших, на думку фахівців, є така класифікація нестандартних уроків

Сучасний урок — це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний кон­кретний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найприйнятніші, відповідають тій методиці, якій він віддає перева­гу в роботі. Саме урок — те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних, творчих учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. У дитячі роки гра —це основний вид діяльності. Без гри дітям нудно та нецікаво, адже вона дарує радість, задовольняє актуальні потреби, а ще — спрямована у майбутнє, бо під час ігор у дітей формуються та закріплюються вміння, здібності, необхідні у подальшому житті. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Ігрові дії на уроці математики, за допомогою яких розв’язуються певні завдання, підтримують і посилюють інтерес учнів до цього предмета. Під час гри в класі створюється доброзичлива атмосфера, бадьорий настрій, що пробуджує в учнів бажання вчитися. Плануючи урок, слід враховувати вік учнів та добирати ігри, які будуть їм цікаві та зрозумілі.

• Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю тощо)
• Уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, урок-театр тощо)
• Уроки, що імітують певні види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція тощо)
• Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання тощо)
• Уроки з оригінальною організацією (урок взаємо-навчання, урок-монолог тощо)
• Уроки- аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон тощо)
• Уроки з ігровою змагальною основою (вікторини, КВК тощо)
• Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності

(урок – диспут, урок- дослідження; урок-прес-конференція тощо)

Залежно від теми, мети, та класу в якому я проводжу урок, я проводжу уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, екскурсій, математичних змагань. Найчастіше нестандартні уроки використовую у 5,6,7 та 8 класах. На наступному уроці після контрольної роботи частина часу відводиться на аналіз помилок, а решта – на проведення конкурсу, що включає в себе завдання вивченої теми. До нестандартних уроків готуюся заздалегідь. Такий урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

Прикладами використання таких навчальних ігор  є:

«Чарівні приклади»

Учні отримують завдання і, правильно розв’язавши їх, знаходять словокод. «Чарівні приклади» можна розв’язувати під час вивчення тем як на уроках, так і в позаурочний час. Наприклад, завдання до теми «Дії над звичайними дробами»

Об’єм яйця птаха -гіганта з острова Мадагаскар понад 9л і більше курячого в 150 разів. Розвязавши таке завдання ви дізнаєтесь його назву:

 

 

 

«Лото»

Вчитель роздає учням конверти, в яких містяться набори карток із завданнями та карткою з правильними відповідями. На дошці прикріплено таблицю відповідей. Учні розв’язують приклади і прикріплюють їх зворотнім боком до таблиці. Якщо всі приклади розв’язані правильно, то утворюється малюнок – казковий герой.розвязуючи такі завдання в учнів виникає бажання працювати, вони відчувають задоволеня від виконаної роботи. Можна запропонувати їм скласти вдома своє лото і здати на перевірку. Таким чином, діти закріплюють свої знання й уміння з теми, розвивають логічне мислення.

Пропонує урок – подорож по темі « Лінійна функція»

Тема. Лінійна функція, її графік та властивості.

Урок-подорож.

Мета уроку: повторення, узагальнення та систематизація матеріалу теми, підготовка учнів до контрольної роботи; розвиток уваги й пам’яті, мислення та математичного мовлення; виховання інтересу до математики, почуття відповідальності, а також активності, вміння спілкуватися.

Обладнання та оформлення уроку:

• Плакати; Рисунки; Картки із завданнями.

Форма проведення уроку: дидактична гра « Подорож».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Діти! Сьогодні ми вирушаємо в подорож країною Математики до області Залежностей. Де відвідаємо місто Лінійна Функція. Як відомо, будь-яка подорож потребує від мандрівників певної підготовленості та загартувань. Тож, впевнимося, що до подорожі ви готові, а для цього проведемо розминку.

ІІ. Усні вправи

1. Сформулюйте означення лінійної функції.
2. Що собою являє графік лінійної функції ? Як побудувати графік лінійної функції ? Сформулюйте означення прямої пропорційності.
3. Як розташований у координатній площині графік функції у=kх при k 0 та при  k 0?
4. За якої умови графіки лінійних функцій перетинаються? Як знайти координати точок перетину?
5. В якому випадку графіки лінійних функцій є паралельними прямими?
6. Вулиці міста Лінійна Функція позначаються формулами виду у=kx+b. Серед формул у = -7х+1,  у = , у = 0,5х+1,  у =  +4,  у = 2х² + 3, у = -2,  у = 4 – х є назви вулиць цього міста. Назвіть їх.
7. Дорога у = 2х веде до міста. Нам треба вибрати правильний шлях.

Учитель.  Шлях вибрали, тож рушаймо до міста.

Дорогою нам зустрілись перехожі – мешканці міста  Лінійна Функція. Які захотіли дізнатися, що ми знаємо про їхнє місто, і запропонували такі завдання:

1. Дано лінійну функцію у = х – 2.  Визначте, яка з точок  А( 1; -1 ),  В(-2;-1), D(-8;-6), К(-4;4) належить графіку даної функції і лежить в одній координатній четверті з точкою М (-20;-25).
2. Побудуйте графік лінійної функції, якщо відомо,що він проходить через точку С( -8;-6), паралельно графіку функції у = 2х.

«Цим шляхом вам необхідно рухатися до міських воріт», – зазначили лінійнофункчани.

3. Ворота знаходяться у точці перетину побудованої прямої та осі ОY.

Щоб відкрити ворота, дістатися до міста та поблукати його вулицями, нам прийдеться виконати такі завдання.

ІІІ. Письмові завдання

Завдання 1. Визначте, в якій точці перетинаються у = -7х+1 та у = 4-х.

Учитель. Ви вправні мандрівники, які успішно долають негаразди та різні перешкоди, що трапляються під час подорожі. Ви вже потрапили до міста і йдете його вулицями. На вулиці мороз, а двері будинків на вулиці  у = -7х+1 не зачинені. Допоможіть мешканцям зачинити дверцята їх осель, виконавши таке завдання.

Завдання 2. Функцію задано формулою у = -7х+1. Заповніть таблицю:

лінійної функції

 

х	2	-1	0
у				8	15

Учитель. Двері зачинені, йдемо далі. На вулиці помічаємо дівчинку – точку

А , яка загубилася . Проте вона знає, що її будинок знаходиться на перехресті вулиць. Допоможіть дівчинці знайти координати будинку.

Завдання 3. В якій точці головна вулиця міста – вісь абсцис, перетинається з вулицею у = 0,5 х+1 ?

Учитель. Як шляхетно! Ви допомогли малечі. А тепер, будь ласка, допоможіть літньому мешканцеві намалювати карту рідного міста.

Завдання 4. Побудуйте в одній системі координат графіки функцій

у = 2х,   у = – 7х+1, у = 4 – х,  у = 2х – 10,  у =  х – 2,  у =  0,5х, у = 0,5х+1.

Позначте точки, в яких знаходяться міські ворота та будинок дівчинки – точки А.   Після виконання завдання вчитель демонструє зображення графіків даних функцій.

Учитель. Чи вдалою для вас виявилася подорож? Оцініть свої знання, подумайте, що вдалося  добре, а на що слід звернути увагу, над чим ще попрацювати.

Збираючись назад, у зворотну путь, перевірте, чи ви нічого не забули.

Самостійна робота ( на два варіанти )

1. Для функції у = 3х+18 а) визначте у, якщо х = -2,5; б) значення х, при якому у = -3.	1. Для функції у =4х-17 а) визначте у, якщо х = -2,5; б) значення х, при якому у = -3.
2.Знайти значення b за умови, що графік функції у = 3х+b проходить через точку А(15;40).	2.Знайти значення b за умови, що графік функції у = -5х+b проходить через точку С(10;52).
3.Запишіть формулу прямої пропорційності,  якщо графік цієї функції паралельний графіку функції у = 7х+3.	3.Запишіть формулу прямої пропорційності,  якщо графік цієї функції паралельний графіку функції у = – 7х+3.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

-Я розумію і знаю;

– Я вмію;

– Я вчився сам.

1. Домашнє завдання.

 

 

 

2. Інтерактивні технології

Конфуцій писав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю— я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв’язання, застосовують рольові ігри.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

При інтерактивному навчанні процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Більшість педагогів і науковців у цілому світі сьогодні погоджуються з тим, що треба переходити від “передачі знань” до “навчання життю”. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

• безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов’язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв’язання тієї чи іншої проблеми;
• взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);
• особистісно-зорієнтоване навчання.

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

 

Для того, щоби вивчення було найбільш ефективним,

учень повинен самостійно відкрити настільки

велику частину виучуваного матеріалу,

 наскільки це за цих обставин можливо.

Сказав видатний венгерський математик Д. Пойа

 

Інтерактивні методи  сприяють розвиткові комунікативних умінь і навичок учнів, їхньої пізнавальної  діяльності, установленню емоційних контактів між учасниками навчально-виховного процесу. Крім того, методично правильне використання інтерактивних методів дає змогу викладачеві створити умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить урок продуктивним, дає можливість висловити думки кожному учневі, відповідаючи  по черзі на поставлені запитання.

Сучасна педагогіка визначила учня суб’єктом, рівноправним партнером процесу навчання. Нова педагогічна  теорія спрямовує викладача на діалог з учнем. Отже, є всі підстави говорити про необхідність розширити межі діалогового поля, залучення учнів до діалогу з автором підручника чи тексту, викладачем, однолітками.

• Найважливіше – навчити, ніж просто розповісти (хоча цей метод простіше, доступніше, швидше). А цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
• По – друге, ми говоримо «так» новітнім технологіям навчання, тому що це:
• Висока мотивація!
• Міцність знань!
• Творчість і фантазія!
• Комунікабельність!
• Активна життєва позиція!
• Командний дух!
• Цінність індивідуальності!
• Свобода самовираження!
• Акцент на діяльність!
• Взаємоповага!
• Демократичність!
• Класифікація інтерактивних технологій

 

 

• Інтерактивні технології кооперативного навчання
• Робота в парах;
• Ротаційні (змінювані) трійки;
• Два – чотири – всі разом;
• Карусель;
• Робота в малих групах
• Акваріум .

Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою. При такій організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливість співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів, засвоєнню знань та формуванню вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Деякі інтерактивні технології кооперативного навчання

 

№ з/п	Технології	Коли доцільно використовувати	Що формує у учнів
1.	Робота в парах	Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань і т.д.	Сприяє розвитку навичок спілкування
2.	Два – чотири – всі   разом	Під час засвоєння і закріплення нового матеріалу з метою його грунтовного аналізу та осмислення	Сприяє розвитку спілкування в групі
3.	Карусель	Під час інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань	Розвиває вміння аргументувати власну позицію
4.	Акваріум	Під час закріплення умінь і навичок	Сприяє розвитку спілкування в малій групі, удосконалює вміння дискутувати і аргументувати свою думку
5.	Работа в малих групах («Коло ідей», «Діалог», «Пошук інформації»)	Під час закріплення умінь і навичок для вирішення складних проблем, які вимагають колективного осмислення	Сприяє розвитку умінь аналізувати, узагальнювати, розвитку логічного мислення

 

 

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. ЇЇ можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.  За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісні за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час обдумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

• Технології ситуативного моделювання
• Симуляція або імітаційні ігри;
• Спрощене судове слухання;
• Громадські слухання;
• Розігрування ситуації за ролями.

 

• Технології колективно-групового навчання
• Обговорення проблеми в загальному колі;
• Мікрофон;
• Незакінчене речення;
• Мозковий штурм;
• Навчаючи – вчуся;
• Ажурна пилка;
• Аналіз ситуації;
• Рішення проблем;
• Дерево рішень.

В старших класах на уроках математики важливо використовувати інтерактивну вправу „Ажурна пилка” для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Наприклад, використавши інтерактивний метод «Мікрофону» можна підвищити інтерес учнів до вивчення теми «Натуральні числа»

Наприклад, використавши інтерактивний метод «Мікрофону» можна підвищити інтерес учнів до вивчення теми «Натуральні числа»

 

 

«Мікрофон»

Учні по черзі імітують «говоріння в мікрофон». Інші діти не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить лише тому, в кого символічний мікрофон.         Відгадати загадки:

1. Чисел натуральних у світі є багато.

Серед них найбільше не зможемо назвати.

А найменше знать годиться

Це звичайно…

(Одиниця)

2. У навчанні нам допомагає,

Про числа він розповідає,

Відрізки, формули, кути – Його нам треба берегти.

Повинен знати кожен учень,

Що це наш друг і помічник…

3.       Десять їх. Це не багато. Як усі їх будеш знати, Зможеш будь-яке число Легко записати. Пишуться красиво й стисло. Що це, діти? Та це ж…		(Підручник)
		(Цифри)

 

 

 

• Технології опрацювання дискусійних питань
• Метод ПРЕС;
• Займи позицію;
• Зміни позицію;
• Безперервна шкала думок;
• Дискусія;
• Дискусія в стилі телевізійного ток- шоу;
• Оціночна дискусія;
• Дебати.

 

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри взаємоповаги. Тому бажано знати правила культури ведення дискусії. Учням можна запропонувати такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.
2. Не перебивайте того, хто говорить.
3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.
4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).
5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.
6. Не змінюйте тему дискусії.
7. Намагайтесь заохочувати до участі в дискусії інших.

У кожному класі можна доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

 

   На своїх уроках під час фронтального опитування я використовую такі технології колективного навчання як «мікрофон», «мозковий штурм», «незакінчені речення». Під час засвоєння та закріплення нового матеріалу, перевірки знань застосовую роботу в парах.

Для ґрунтовного аналізу та осмислення матеріалу використовую ротаційні трійки, два-чотири –разом. Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань використовую технологію «карусель». Так під час вивчення теми «Формули скороченого множення» з метою перевірки засвоєння формул учнів розсаджую у два кола:

у меншому знаходяться консультанти, у більшому –решта учнів

(1 консультант може працювати 2 –3 учнями).

Консультанти дають завдання.

Записати:

1) квадрат суми m i n;

2) різницю квадратів a i b;

3) квадрат різниці c I d;

4) різницю кубів m i n;

5) суму кубів c i d.

Кожен консультант ставить плюси за правильну відповідь. Учитель аналізує результати роботи.

Свої уроки намагаюсь побудувати так, щоб учні працювали з повною віддачею сил, з інтересом. Для цього використовую на уроках ігрові технології. Гру «Допуск» проводжу на початку уроку, право голосу надаю кожному учневі. Я задаю запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи з місць. Піднімаються тільки ті учні, які не відповіли на запитання. На цей етап добираю прості запитання на знання раніше вивченого матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів. Потім пропоную класу не залишати товаришів в біді і поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Така форма опитування має кілька переваг. 1. Протягом перших 5 хвилин уроку вже кожен учень «виступив». 2. Не пропала дарма домашня праця. 3. У класі звучала корисна навчальна інформація необхідна для подальшого навчання, причому звучала з вуст учнів і їх потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?).

На уроках геометрії актуалізацію знань я часто проводжу в формі гри «Роздивлюсь під мікроскоп». Для кожного ряду класу готую задачу, у якій відсутнє запитання. Кожен учень має висловитись з приводу задачі. Додаткові бали отримують учні того ряду яких не змогли доповнити інші учні класу.

Для швидкої перевірки набутих умінь використовую гру «Лото». Заздалегідь готую запитання, які учні сприймають на слух і картки, в яких записані відповіді на ці запитання і декілька «зайвих» даних. На уроці зачитую запитання, а учні закреслюють відповіді на картці. Щоб перевірити роботу учнів, досить від слідкувати не закреслені данні на картці.

Якщо необхідно виконати велику кількість одноманітних вправ застосовую гру «Естафета». На дошці написані приклади у 3 стовпчики. Учні поділенні на три команди. Перші учасники від кожної команди одночасно підходять до дошки, розв’язують перше завдання зі свого стовпчика, потім повертаються на свої місця, віддавши крейду другому члену своєї команди. Він теж іде до дошки і передає естафету далі. Виграє та команда, яка швидше і без помилок виконає своє завдання.

3. 3. Технологія організації групової навчальної діяльності

Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці з учнями. Завдяки їй зміцнюється соціальний контакт між членами групи, формуються такі цінності, як суспільний досвід, задоволення результатами особистої й сукупної роботи, взаємодопомога, взаємозбагачення, взаємоконтроль, змагальність; істотно зростає індивідуальна допомога з боку вчителя та товаришів у групі тим, хто її потребує. Зазначені цінності особистісно-зорієнтованої спрямованості досить обмежено формуються й розвиваються в умовах фронтальної та індивідуальної форм навчальної діяльності.

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку

Етап уроку	Форма діяльності
Перевірка домашнього завдання	Парна, ланкова
Вивчення нового матеріалу	Диференційовано-групова
Закріплення і вдосконалення	Ланкова, парна, диференційовано-групова, індивідуально-групова
Повторення і застосування знань	Парна, ланкова, кооперативно-групова

 

Переваги групової форми навчання:

• за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
• формується вміння співпрацювати;
• формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
• розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Наведу приклад використання «мозаїки»: це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група вивчає одну із  властивостей множення натуральних чисел: переставну, сполучну, розподільну, якщо одиницю помножити на будь-яке число, дістанемо те саме число: a*1=1*a=a, якщо хоча б один множник дорівнює 0, добуток дорівнює 0:0*a=a*o=0,  після переформування нова група повинна узагальнити всі властивості множення).

Під час закріплення вмінь і навичок для розв’язання складних проблем, що потребують колективного розуму, я використовую роботу в малих групах Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи в групах: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей». Так при вивченні теми «Перетворення фігур у просторі» я об’єднувала клас в творчі групи. Кожній групі повідомляла мету й очікуваний результат навчальної діяльності. Учні отримували навчальні завдання: «Перетворення симетрії відносно точки та його властивості», «Перетворення симетрії відносно площини та його властивості».

Форма презентації залежить від групи та винахідливості учасників. Це може бути схема, малюнок (плакат), таблиця, усна розповідь. Експерти оцінюють і текст і його захист.

Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації”, використовую для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації – це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об’єднуються в групи? кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Разом з технологією „Мікрофон” використовую прийом „Незакінчені речення”, формулюю незакінчене речення із правила і пропоную учням висловлюючись, закінчити його.

На своїх уроках формую мотиваційний компонент через забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної діяльності. Для цього до різних етапів уроку підбираю різноманітні цікаві завдання. Так при вивченні у 7 класі теми «Формули скороченого множення» на початкових уроках пропоную завдання «вставити пропущений вираз» чи «заповнити пусту клітинку», на наступних «встановити співвідношення», «виправити помилку».

Подобаються учням також і різноманітні усні вправи. Підбираю вправи за принципом «від простого до складного», тому більшість завдань посильні для всіх учнів. Учні ведуть облік правильних відповідей, самому активному оцінка виставляється одразу після усного рахунку, а іншим враховується при виставленні оцінки за урок. Особливу увагу приділяю усному рахунку в 5 – 6 класах, коли формуються обчислювальні вміння. На уроках пропоную вправи на виконання дій зручним способом над натуральними числами; знайомлю дітей з особливими способами множення, а саме: множення на 2; на 5; на 11; 25∙25; 75∙75 то що… Потім ці правила переносяться на десяткові дроби, використовуються при піднесенні чисел до квадрата та при добуванні квадратних коренів. Учні активні та із задоволенням виконують такі вправи.

Також для усного рахунку використовую картки – завдання, що використовуються багато раз.

При вивченні нової теми;

Для усної фронтальної роботи з усім класом;

Для індивідуального опитування учнів;

Як додаткове завдання при опитуванні;

Як завдання для самостійної роботи по варіантам (по рядках чи стовпчиках);

При повторенні цієї теми.

Внутрішня мотивація в багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Для її формування також застосовую нестандартні уроки; дидактичні ігри; ігрові ситуації. Так на уроці узагальнення знань з теми «Розміщення прямих на площині» (геометрія 7 клас) підсумок уроку я провела у вигляді гри “ВІРЮ – НЕ ВІРЮ», з використанням комп’ютерних слайдів.

Учням були запропоновані питання:

Паралельні прямі на площині це прямі, які не перетинаються.

Якщо мені потрібно довести, що 2 прямі паралельні, я використовую властивості кутів при паралельних прямих.

Через точку, яка не лежить на прямій можна провести безліч прямих паралельних даній.

Якщо у результаті перетину паралельних прямих січною утворилось 2 кути по 80°, то вони можуть бути:

• відповідні;
• внутрішні односторонні;
• внутрішні різносторонні.

Якщо мені потрібно довести, що дві прямі паралельні, то я згадую ознаки паралельності прямих.

Якщо один із відповідних кутів гострий, то другий – тупий.

Якщо один із внутрішніх односторонніх кутів гострий, то другий – тупий.

У кожному класі звичайної школи є учні, у яких виникають труднощі в оволодінні певними предметами. Імена видатних людей, які не могли засвоїти письмо чи математику, знає весь світ. Це Альберт Ейнштейн, Вінстон Черчіль, Нільс Бор, Олександр Пушкін та інші. Причини цього різні, а переді мною, як перед вчителем математики стоїть завдання створити умови для навчання таких учнів. В таких випадках допомагає диференційний підхід. Таким учням пропоную спеціальні картки-підказки. Це дає можливість не допускати відставання дітей, запобігає труднощам, підтримує невстигаючих, поступово переводить їх від колективних форм роботи до самостійних.

Застосування диференціації сприяє створенню ситуації успіху. Зміцнює віру у власні сили, викликає бажання братися до роботи і реалізовувати свої наміри.

На мою думку, за умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв’язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування інтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації.

 

 

4. 4. Проектна технологія

Проект – цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.

Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Ця робота включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

      Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

      Завдання:

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.
2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі ( лідера, виконавця, посередника тощо ).
3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

  Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось більшим, ніж навчальні завдання. Проектна технологія потребує використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме: розв’язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань — від теорії до практики.

 

 

 

 

5. Комп’ютерно-інформаційна технологія

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та зберігання інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Інформатизація освіти — це процес забезпечення сфери освіти теорією й практикою розробки і використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання й виховання.

Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження й закріплення всіляких професійних навичок, допомагають реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Нові інформаційні технології –  це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Комп’ютер виконує в навчанні такі функції:

1) техніко-педагогічні (навчальні програми – спрямовані на управління, діагностику, моделювання, експертизу, діалог, консультацію…);

2) дидактичні (комп’ютер як тренажер, репетитор, асистент, як пристрій, що моделює певні ситуації, як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача, як засіб корекції, контролю та оцінки діяльності учнів, їх активізації й стимулювання).

Завдання педагогіки полягає в тому, щоб визначити і забезпечити ті умови, за яких реалізуються всі зазначені функції.

Комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак такий урок має бути поліфункціональним: не тільки формувати знання, а й розвивати учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

Інновації — це процес, якого на сучасному етапі неможливо уникнути. Знати, що таке інноваційні технології навчання, методику їх проведення, впроваджувати ці технології в життя, вміти створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом та багато іншого ми повинні для того, щоб спроектувати і провести ефективний і цікавий для учнів урок.

Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій  складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо.

На своїх уроках часто використовую мультимедіа  з метою повторення, узагальнення та систематизації знань , це не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Особливо  на  уроках технології монтажу гіпсокартонних конструкцій, де взагалі працюю з електронним підручником.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна відокремити засоби, які є найбільш ефективними на уроках:

• комп’ютерні тренажери;
• автоматизовані навчальні системи;
• навчальні фільми; мультимедіа-презентації;
• відеодемонстрації.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Урок з використанням муль­тимедійних технологій стає ціка­вішим для учня, а тому й ефек­тивнішим для засвоєння знань, поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної під­тримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використан­ня мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультиме­дійною підтримкою істотно змі­нюється роль викладача, який ви­ступає передусім організатором, координатором пізнавальної ді­яльності учнів. Проведення уроку з мультимедійною підтримкою зовсім не означає, що викладач по­збавлений можливості маневрува­ти або імпровізувати. Можливо, досвідченіший викладач подібний урок проведе цікавіше й динаміч­ніше, ніж його молодий колега, але урок з мультимедійною під­тримкою зменшить кількість по­милок у проведенні занять навіть викладачем-початківцем.

 

 

Висновок

 

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духов ності особистості, розкриття її потенцій них можливостей та здібностей, утвер дження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих вчителів.

Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б да вали можливість для розвитку творчих здібностей особистості.

З новітніх технології навчання кожен учитель може взяти багато нового і корисного для свого професійного зростання, для вирішення проблеми активізації пізнавальної діяльності дітей. Учні з року в рік стають дорослішими, розвиваючись завдяки нетрадиційному підходу до навчання. Вони здатні працювати вже не на репродуктивному рівні, вони готові творити. Завдяки нрвітнім технологіям співпраці вони стають самостійнішими, активніші, товариські і здатні працювати на високому рівні.

Новітні технології навчання  допомагають дитині не тільки вчитися, а й жити. Таким чином, таке навчання – безсумнівно, цікаве, творче, перспективний напрямок педагогіки. Систематичне застосування вчителем новітніх технологій на уроках створює сприятливі умови для формування у школярів навчальної діяльності та реалізують її загальнонавчальних умінь.

 

Застосування новітніх технологій навчання сприяє створенню ситуації успіху на уроці. Зміцнює віру дітей у власні сили, викликає бажання братися до роботи і реалізовувати свої наміри.

Проте воно не може вирішити всіх проблем, що виникають при навчанні математики та формуванні математичних компетенцій. Математика, як наука, складна і наявність учнів, які навчаються на середньому рівні (яким математика «не дається») – це об’єктивна реальність.

Однак переваги навчання на основі новітніх техноглогій дають змогу стверджувати: їх застосування допомагає формувати математичні компетенції, підвищує рівень ефективності навчання математики і тому має значні перспективи застосування.

Новітні методики навчання базуються на підході, центрованому на учні, що дає можливість актуалізувати знання, досвід всіх учасників навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує засвоєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним.

Упровадження новітніх технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерак- тивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших — робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.

Ефект від використання новітніх прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу.

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.

В своїй роботі я намагалась проаналізувати види новітніх технологій та їх застосування на різних етапах уроку, вимоги до сучасного уроку, організації та проведення уроків з використанням методів активного навчання та інформаційно –комунікаційних технологій

Йти вперед – означає втратити душевний спокій

   Залишатися на місці – означає втратити себе.

                      У найвищому сенсі рух вперед означає пізнання.