Виховна година на тему:

 «У пошуках власного «Я»»

 

Мета: продовжувати знайомити учнів із людськими ; навчити учнів уникати конфлікту у житті, вміти спілкуватися, дружити між собою; розвивати в дітях загальнолюдські чесноти; вчити дітей сприймати ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з проблемних ситуацій; виховувати товариські стосунки.

Обладнання:  малюнки, висловлювання відомих людей.

«Самовиховання – творення себе»

Народна мудрість

Найсильніший, хто володіє собою.

Сенека

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Людиною стати – це мистецтво.

Новаліс

Людина, котра про себе нічого не знає,

загрожує великою бідою.

В. Сухомлинський

 

Учитель:  Часто кажуть, що у кожної людини є дві дороги.

Перша – вузька, безводна, засіяна колючками, повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садами. Друга дорога – поросла квітами, сповнена насолод, і лише наприкінці стає кам’янистою, небезпечною.

Яка дорога вам більше подобається?   (Міркування дітей)

–    Вам подобається перша. Це добре. Але чому вона така важка?

 

Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилася долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь, може стати справжньою людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче.

Є такі чудові слова:

     Витри піт солоний із чола,

     І трудись, забувши про утому,

      Бо людина ціниться по тому,

      Чи вона зробила, що могла?

      Скільки сил у неї вистачало,

       Щоб на світі більше щастя стало?

Ведучий: Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що все треба починати із себе.

Ведуча: Адже кожна людина – це маленький світ, це велика Таємниця. Це – Непрочитана книга. Це загадка!

Учениця: Себе пізнати  –  школа нелегка.

                 Життя мінливе, мов швидка ріка.

                 Відбиток твій, що сплив на мілині,

                 При березі зникає в бистрині.

                 Пізнай себе, у подвигу, в труді.

                 Будь прокурором у власному житті

                 Де сам собі ти судиш кожен атом

                 Будь прокурором, слідчим будь, але не катом.

Ведучий: Ще в V ст. до н.е. у Давній Греції на арці храму був накреслений вираз « Пізнай самого себе».

 Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх в одне ціле, яке називається словом – «людство»

Ведуча : Видатний український філософ Григорій Сковорода казав, що для того, щоб виміряти небо і землю, спершу маємо виміряти самих себе; шлях до пізнання  істини лежить через самопізнання.

« Пізнай себе!» – цей заклик звернено до кожного із нас. Шлях людини до себе і людей, визначення своїх здібностей і можливостей, свого місця серед людей лежить через пізнання самого себе.

Ведучий : Уявлення про « я» формується під впливом оцінювання іншими людьми наших дій, норм поведінки.

Кажуть, що справді мужня людина та, яка не боїться дізнатися правду про себе. Потрібно мати достатньо волі, щоб спинитися та критично поглянути на себе ніби чужими очима.

Творча гра « Віночок правди»

Вчитель дає віночок якомусь учневі, а той повинен сказати, які добрі риси характеру притаманні його сусідові по парті. Потім віночок передають один одному, а учитель у визначену мить каже : « стоп». Той, у кого цієї миті віночок називає чесноти свого сусіда.

Учитель: Але кожній людині притаманні не тільки хороші риси, але й погані.

Постарайтесь якомога відвертіше скласти свій власний портрет.

Далі діти складають власний портрет за схемою:

 

Моє захоплення  (улюблена справа)

Мої найкращі риси                                       Який я син( дочка)

Я

 

 

Мої успіхи                                                      Мої невдачі

Хочу бути                                    Яким я бачу себе?

Яким мене сприймають оточуючі?

Зачитуються кілька карток. Учні повинні вгадати хто це писав.

Учитель: Юність – пора вагомих змін. Сьогодні на годині спілкування ми постараємося осмислити власне « я». Саме в юності людина починає замислюватись над власною особистістю, намагається дати собі оцінку. Ви вже подорослішали, змінилась ваша зовнішність, пам’ять збагатилася новими знаннями, ви навчилися розмірковувати, порівнювати, аналізувати. Ви прагнете самостійності і самовираження. Для того щоб досягти життєвого успіху необхідно

 

Ведуча : « Людина народжується не для того, щоб зникнути невідомою порошинкою. Людина народжується для того, щоб лишити після себе слід – на землі, в думках, у серцях інших людей», –  писав Василь Сухомлинський.

Ведучий : Пестолоцці казав: « Фізична краса не постійна, моральна краса – відносна, духовна краса – вічна». Працюйте над собою. Шукайте своє «я».

 

Пізнай себе.( зачитують по черзі)

1. Щоб робити добро іншим, відганяти від них зло, людина має пізнати добро і зло в самій собі й навчитися переборювати зло.
2. Істинне щастя людини – у ній самій, тому треба намагатися досконало пізнати себе й заволодіти цим щастям.
3. Людина, яка пізнала себе і не вгамувала своїх пристрастей, мало відрізняється від тварини.
4. Для того, хто пізнав себе, легкою буде будь-яка справа.
5. Пізнаючи себе і навколишній світ, людина самостверджується, обирає свій життєвий шлях.

Ведучий : Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. На злі далеко не заїдеш. Зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по – справжньому радіти, сміятися,любити .
Ведуча : І якщо з юних літ не привчити себе тамувати в собі роздратування, недовіру, злість , людська душа не ширшає –  вона обростає ненавистю , поїдає саму себе . А потім дивись – і всохло в душі живильне джерело, що допомагало жити, вірити, рухатись вперед

Учень :                Кажімо більше ніжних слів ,

Знайомим , друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану

( Чи перший біль, чи то останній),

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

Ведучий : Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть

добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам’ятайте добро!

Ведуча :   Можна забути того, з ким разом сміявся, але ніколи не забути того, з ким плакали. Будьте вище від усяких пліток, заздрощів, образ.

Умійте прощати! Прощати всім, лише собі – ніколи!

 

 

 

Учениця:

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають вчинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!

Учитель

Ти — сам загадка. Відгадай себе.

І все, мабуть, тоді на місце стане.

Червоне, біле, ніжно-голубе

Відкриється за шторою туману.

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди, мов яблука на вітах…

Насамперед себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших розуміти. В. Сухомлинський

      Учень 1. Спокійним будь, коли всі шаленіють

І за шаленство ще й тебе клянуть;

Коли ніхто тебе не розуміє −

Звіряйся на себе і спокійним будь;

 

Учень 2.Чекаючи, не виснажись від втоми ;

Ошуканий, не вдайся до брехні;

не видавайся янголом  нікому

І не зважай на вигуки дурні;

 

Учень 3. Свої думки завжди відстоюй тихо,

В безодню марних мрій не поринай,

Готовий будь зустріти Щастя й Лихо −

Вони ж близнята, це ти добре знай;

 

Учень 4. Тримайсь, коли твої слова злочинно

Перевертають підлі  брехуни;

Коли ж усе, що ти  створив, загине −

Перепочинь і знову розпочни;

 

Учень 5. Будь здатен  все найкраще, що ти маєш,

На стіл покласти, взятися до гри,

І не шкодуй, коли ти все  програєш,−

Докупи сили і думки збери;

 

Учень 6.Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,

Позбавлені снаги , тобі служить,

Коли душа згорає вся  одразу,

І тільки воля каже: „Треба жить!”

 

Учень 7.У натовпі собою залишайся,

А з королями гідність зберігай.

Ні ворогу, ні другу не піддайся,

Надмірної поваги не шукай;

 

Учень 8. Нехай секунда кожна у хвилині

Тебе веде до вірної  мети −

Тоді весь світ до ніг твоїх  полине,

І це не все − тоді  Людина ти!

Учитель: Уявіть собі таку картину: пташка сидить на гілці дерева. Раптом налетів вітер, гойднув гілку. І пташка, і листок кружляють у повітрі. Але що все- таки є суттєво різним у їхньому польоті?

( Учні висловлюють думки)

Учитель: Ось так і ви можете прожити свої молоді роки активно, як пташка, бути творцем своєї долі, долі своєї сім’ї, своєї держави, свого власного «я» ,або пасивно, як листок, летіти за вітром.

Який висновок можна зробити після всього почутого?

(Відповіді учнів)

Учитель: Я бажаю вам пізнати себе, щоб стати « пташкою» – справжнім творцем своєї долі, а не « листям».